Торкаюсь серця, що болить

Торкаюсь  серця,  що  болить  у  грудях,
Стікає  біль  сльозою  у  в  очах.
Розриви  куль  солдатів  наших  будять
І  камуфляж  їх  порохом  пропах.

Війна...Війна...  Хижий  цілунок  смерті
Спускається  з  розчахнутих  небес.
Якою  нині  бути  новій  жертві,
Кого  вогненний  ще  розплющить  прес?

Заплаче  сніг  розтоплений  червоно,
Зранена  гілка  схилиться  до  ніг.
Чому  так  прикро,  що  живе  безумство,
Що  ми    -  не  ми,  що  нищиться  наш  рід?

29.01.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2019
автор: Валентина Ланевич