Незакінчена пісня під Крутами

(Бій    відбувся    недалеко    від    Бахмача    29    січня    1918р.)
Земля    нагадує    тобі
Про    перший    і    останній  бій
Під    Крутами.    Всі    полягли
І    лиш    тепер    перемогли…

Ішла    війна…    Без    правил,    без    пощади…
Й    була    вона    –    не    на    життя      –    на    смерть.
Йшли    молоду    країну    захищати
Ті,    хто    шинелі    вкоротив    на    чверть:
Студенти-хлопці,    молоді,    вродливі,
Талановиті    –    України    цвіт    –
Розумні,    а    ще    трохи    особливі,
Бо    вірили.      Їм    дивувався    світ,
Коли    дізнався    про    маленькі    Крути,
Де    бій…    ненавчені    тримали    вояки.
Стікали    кров’ю    їх    розбиті    груди…
А    може,    й    нецілований    який
Поліг,    щоб    Україна    існувала,
Щоб    вільною    була    його    земля,
Їх    кров    на    холоді    швиденько    застигала…
І    місце    іншому    він,    мертвий    вже,    звільняв.
Був    музикант    між    ними    –    юний    Паша,
Хоч    документи    в    нього    на    Павла.
Частенько    грав    їм    українську,    «нашу»,
(Гітара    з    ним,    як    подруга,    була).
Прибув    він    з    нею    і    сюди,    під    Крути,  –
Не    міг    лишити    в    Києві    її,
Адже    по-іншому,    ну,    як    могло    ще    бути?
Гітари    зойк      востаннє    продзвенів…
Стояли    до    кінця…    Та    сніг    сховав    їх    подвиг…
Над    тілом    кожного    могилку    все    ж    намів.
У    нас,    сучасних,    викликає    подив:
Як    наш    народ    мовчати    стільки    міг!?
Всі    українці    добрі,    щедрі,    дужі,
В    сум’ятті    дум    я    знов    звернусь    до    них:
«Чому    згорали    люди    небайдужі
В    вогні    незрозумілої    війни?»
Та    правду    вже    нікому    не    спинити,
І    пісню    ту    закінчать    молоді,
Такі    ж    вродливі    і    талановиті.
І    не    повториться    те,    що    було    тоді!
12.11.2012.

Ганна    Верес  (Демиденко).  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823177
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Ганна Верес