Ночі заплакані очі втирає світанок.
Хмари низькі, волокнисті, затягли горизонт.
Десь в небесах свій знайдуть врешті-решт полустанок
Й скинуть чували із гнітючих гризот на перон.
Вигляне сонце на мить й утече з-за лаштунки,
В колесі Сіра поверне́ться небавом увись.
Будень ефекту суєт розпочне підрахунки.
Доле моя, ти назавжди́ утекла? Повернись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823160
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Valentyna_S