Водяна, Вулкана і Вулканчик

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817765

В  далекому  краї,  де  річка  збігає,
вогонь  і  вода  там  усіх  поєднає,
пливе  із  гори  водоспадом  вода,
знаходиться  поруч  вогняна  гора.

Вогняна  гора  ота  завше  поспить,
лишень  час  від  часу  у  ній  зашумить,
палає  глибоко  в  землі  там  вогонь,
земля  із  вогнем,  може  є  там  дракон.

А  там  не  дракон  –  дівчина  вогняна
і  часу  свого  там  чекає  сама,
коли  підігріється  ложе  землі,
час  вийти  –  гуляти  тоді  надворі.

Із  полум’ям,  димом  і  попелом  враз
назовні  вистрибує  діва  за  час,
вона  там  танцює  і  палахкотить,
під  нею  земля  аж  гуде  і  двигтить.

А  як  затанцює  діва  вогняна,
із  жерла  гори  стане  сунуть  лава,
вогненная  річка  по  схилу  повзе,
живому  втікать,  бо  згорить,  пропаде.

Течуть  тоді  враз,  де  дивная  гора,
дві  поруч  ріки:  із  вогнем  й  водяна,
не  змішує  час  і  горить  вогняна,
до  неба  ураз  долітає  пара.

Так  бачаться  іноді  діви  ті  дві,
де  поруч  водяна  й  пасма  вогняні,
вода  і  вогонь  будуть  поруч  щораз,
змішатися  їм  не  пора  і  не  час.

З  води  і  вогню  зринуть  коні  дивні,
в  них  Геліос  їде  й  Нефела  в  хмарі,
або  Посейдон  запряже  в  колісницю,
та  хвилею  мчати  йому  ще  скоріше.

А  ще  були  коні  отам  кам'яні,
летіли  з  посланням  до  Геї-землі
і  листя  зелене  з  кожного  куща
відправило  в  світ  із  рослини  коня.

Деметрі  той  кінь  пригодиться  ураз,
в  богині  родючості  буде  наказ,
сама  в  колісницю  коня  запряже
і  світ  розквітати  із  нею  буде.

Як  діва  вогняна  виходить  з  гори,
рятуйтеся  швидко,  дорослі  й  малі,
валізи  пакують  дослідники  враз,
де  силу  вогонь  дав,  який  не  погас.

Вулканою  діва  вогняна  зоветься,
бува  раз  на  рік,  а  чи  два  озоветься,
Вулкана  була  поруч  і  Водяна,
із  землі  виходять,  де  їх  таїна.

А  є  і  Вулканчик  –  хлопчина  малий,
і  зовсім  не  грізний,  лише  грязевий,
вигулькує  він  із  землиці  не  раз,
як  гори  і  доли  побачить  є  час.

Маленьке  хлоп’ятко  від  Геї  тоді
забавить  щораз,  як  стрибне  із  землі,
газ,  воду,  пульпу,  нафту  кидав  щораз
і  кратерів  має  великий  запас.

Вулканчик  недавно  отам  народився,
коли  трясло  Татри  і  грунт  ворушився,
тепер  там  Вулканчика  є  дивина,
як  пустить  стрибать  його  Гея-земля.

Як  річку  побачите  поруч  дивну
та  вгадує  хтось  дивну  ту  таїну,
вода  і  вогонь  поруч  відколи  світ
і  буде  так  довго  у  вічності  літ.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824253
17.12.2018.-27.01.2019.
Картина  Jim  Warren  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2019
автор: Светлана Борщ