Згубився в величі і тиші…
Життям цим йде завжди один.
Вдихається самотність глибше.
Тут справжній він. Забув свій чин,
Сховав регалії подалі –
Для істини вони не суть.
Величні для людей медалі
В путі обузою стають.
Лиш зір і слух, гаряче серце,
Твереза в Бозі голова.
Куди підЕ, там і спасеться,
А все тому – душа жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822964
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2019
автор: Пісаренчиха