Слово

Це  слово  мовлене  душею  
Сонетом  ляже  на  листок,  
Як  пісня  лине  над  землею,  
Несе  далеко  до  зірок.

У  вишині,  за  небокраєм,  
Де  неба  синього  блакить,  
Воно  там  птахою  співає
І  десь  далеко  так  летить.

А  то  буває,  слово  ранить  
І  серце  ріже,  як  ножем.  
В  тенета  підлості  заманить
І  біль  не  змити  вже  дощем.

А  ще  буває,  що  застрягне,  
Загубиться  в  потоці  рим,  
Своєї  цілі  не  досягне
Та  й  згине  в  лабіринті  тім.

Плекайте  слово  і  лелійте,
І  не  тримайте  силоміць.
То  ж  відпускайте,  не  жалійте.
Правдиве  слово  -  в  ньому  міць.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822925
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2019
автор: Ольга Калина