Білим снігом замело долю.
Хоч далеко до весни, але буде
сонця і тепла ще доволі,
щось нове в житті вже скоро прибуде.
Покриває сніг всю сірість навколо,
очищає негаразди душевні.
Зупинився мій біг по колу -
дім - робота - перегони буденні.
Час свободи для мене почався -
для відновлення потрібна перерва.
Друг підказує:" Не переймайся!
Все влаштується, ти ж бо травнева."
Вкриті снігом навколо дрімають
і земля, і без листя дерева.
Певно, теж себе відновляють,
й що відродяться, знають напевно!
У травневому оксамиті
заквітчаються вишука́но,
а поки що, зимою повиті
філософськи сприймають, що дано.
Я - свободолюбива на вдачу,
та смиренність прийму, хоч не бранець.
Поруч Янгол - мій Охоронець,
значить близько вже й Пташка Удачі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2019
автор: Tanita N