Древній Київ над сивим Славутою…
Багато гарячої крові лилось
в різні віки під його мурами…
Праведної української нашої крові…
Та він восстав,- і буде жити в віках...
Княжа доба, переможна, далека,
В небо, де плавали тільки орли,
На пів-дорозі „з варягів у греки”
Грізно зметнула фортеці вали.
Києве древній, ти серце,
Слава держави та міць,-
Воїн в оружному герці,
Сват європейських столиць.
Орди чужинців котились степами,
Та було з криці рамено твоє,-
В битвах ординців приводив до тями,-
Недруги щезли, а ти у нас є!
Києве древній, ти серце,
Єдність держави та міць,-
Воїн в оружному герці,
Щит європейських столиць.
Хана й Литву пам’ятають ці мури,
Міць запорізьку з води та з роси,
Стяги Мазепи і сурми Петлюри
Та доленосні сучасні часи…
Києве древній, ти серце,
Сила держави та міць,-
Воїн в оружному герці,
Брат європейських столиць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822747
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 25.01.2019
автор: Янош Бусел