Моя березка білокора,
Окраса краю, що у нім живу.
Тендітність в стані й непокора,
Весною ніжність з соком її п’ю.
Стоїть, принишкла на морозі,
Не гріє низьке сонце ще, не те.
Гуляє вітер при дорозі,
Шарпає коси, гілками трясе.
Подружки-сестри обступили,
Мовби дівчата красні, молоді.
У гурті набирають сили,
Протистояти щоб лихій зимі.
24.01.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2019
автор: Валентина Ланевич