Не проста. Із смаком божевілля,
Заплетена навпіл в психоз.
Без жалю допиватиму зілля
Із отрут - не збавляючи доз.
Я жива. Із відтінками жарту
Розкидую сміху вуаль.
Кожен день, не сягаючи старту
Холоднію, гартуюсь, мов сталь.
Не пуста. Із забарвленням волі.
Розкрадаю у неба дощі.
Та щемлять мої рани без солі
Я ховаюсь в стихійнім плащі
Я земна. Як синдром від довіри.
Із світанків визбирую світ...
Я в свободі, не знаючи міри
Розсіюю радості в "зарослях" цвіт.
Ю Сунка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822023
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: GortenziaYulia