Спокій огортає, коли тебе розуміють.
Спокій по органах плющем пророста
І в середині вся маленька душа бурлить,
Коли не потрібні слова, а лише - сльоза.
Людина - істота дивна, її зрозуміти важко,
Проте на планеті снує без оболонки душа -
Поет, не знає міри, зрозуміти його - нереально,
Навкого нього кожен ріже своє, спільне повітря.
Митець не йде до влади, лиш сидить в хрущовці,
Пасмурні думки, як улюблену книгу, перегортає.
Мало місця його почуттям у кімнаті та на Землі.
Якщо кричить у вірші про любов - кохання справжнє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821766
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2019
автор: Alive corpse