Губив місяць сивий погляд, до землі дивився
З ним неначе журба поряд, хлопчик народився
Та напевно б порадіти, хай би, нічка тиха
Якби ж матінка не знала, тої біди й лиха.
2 останні рядки 2 рази
Не побачить татуся він… Десь в чужій сторонці
Зірки ясно не горіли, загинув на фронті
Не візьме ніжно на руки та й не приголубить
Син його на фото взнає…Сльозинку загубить.
2 останні рядки 2 рази
В чорній хустці завше мама, дуже сумні очі
Бачить єдиний синочок, чує плач щоночі
А раненько, разом з нею, вхопить фото в руки
Та того не розуміє, які мамі муки.
2 останні рядки 2 рази
Хоч надію хлопчик має та батько ніколи
Не візьме його за руку, не йтиме до школи
Рік за роком, а татусь, весь час молоденький
Син тривогу відчуває, де ж ти мій рідненький?
2 останні рядки 2 рази
Вкотре гляне здивовано, неньку запитає
Чому так довго немає, тож вже й сніг літає….
Пече холод від образи, чи здатен простити
Чому буде, він маленький та й без тата жити….
2 останні рядки 2 рази
11.01.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821078
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2019
автор: Ніна Незламна