Якось у кав`ярні / віршована розповідь/


Закрутили  баба  з  дідом  у  веселім  танці
Вона    в  модній  сукні  й  шляпці,    він    у  вишиванці
Люди  зглядалися  з  сміхом,  у  кав`ярні    людно
Веселі,  давали»  джазу»,  для  них  було  модно.
Це  ж  молодість  пригадали,  за  талію  брався
Раннім    сонцем  усміхалась,  він  вже  й  цілувався
Торопіли  всі  панянки,  ото  так  спокуса
Дід  до  баби  кривить  носа,  швидко  гладить    вуса.
Парубота  обом  заздрить,  де    ж  береться  сила
Моргає  хитро  дружина,  спинитись  несила
Розчервонілась,  як    мальва,  в  душі  тепле  літо
Очі,  погляд  діда  ловлять,  дарить  ясне  світло
А  то  руками  пригорне,  як    лебідка  птиця
Вона  ж  щастя  берегиня,  вірності  дівиця.
Закінчилась  музика,  плескають  у  долоні
Пара  ніжно  обіймалась,  вже  й  в  низькім  поклоні
Та  ніхто  не  знав  причини,  чом  такі  щасливі?
Переглядалися  люди….  Й  несоромно,  сиві…
А  вони  неначе  діти,  полохливий  погляд
Раптом  із  букетом  квітів,  кур`єр  з  ними  поряд
Зал  завмер,  роти,  як  у  ґав,.  –  Увага,  хвилинку!
Ледь  соромлячись  всміхнулась,  скинула  сльозинку
Жіночка  квіти    прийняла,  відчула  незручність
Серце  в  грудях  шаленіло,  яка  романтичність!
Кур`єр  мило  посміхнувся,  став  мов  на  помості
-  Свято  -  золоте  весілля,  відзначають  гості
Прийміть  ви  від  нас  вітання!  А  за  танець  «  Браво»!
Дід  до  баби  притулився,  позирнув  лукаво
-  Ану,  гайда,  скажіть»  гірко»,  все  життя  ціную
Свою  вірну  половинку,  хай  я  поцілую…
За  мить  щирість  здивувала,  люди  наче  друзі
Теплі  погляди  і  радість,  гуляли  в  окрузі.

                                       10.01.2019р




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2019
автор: Ніна Незламна