Жадана

А  він  жадав  прозорості  небес,
Ранкової  тендітності  її  пелюсток.
І  сильних  хвилювань  бентежив  прес,
І  сонячне  видіння  доторкалось  бюсту.

А  він  жадав  очей  нічну  зорю,
Щоб  душу  сяйво  золотаве  лоскотало,
І  шовком  шелестів  від  сукні  рюш...
Принади  вабили,  і  знов  -  думок  коралі.

А  він  жадав,  жадав  її  усю,
І  ніжно  називав  трояндою  з  шипами,
Але  ж  охоплював  нещадно  сум:
Заміжньою  була  жадана  серцю  пані.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820859
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)