Ці холодні вітри принесли нам сніги,
Що так тихо лягають під ноги.
І скрипить морозець. Він собі навпростець:
То над полем, то через дороги,
То пройшов, то пробіг, не спинявсь на нічліг,
Та й усе навкруги тут морозить.
А за ним сніговій сніг посипав новий
І мелодію страху виводить.
То ж ніхто не втече.. Завірюха мете,
Всіх навкруг заганяє до хати.
Ця холодна зима хазяйнує сама –
Про людей вона дбає, як мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820591
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2019
автор: Ольга Калина