Друга Земля

1.
-  Миколо,  ти  скільки  теє  перед  стартом?
-  А  ти?
-  Та  добряче...  Командор  же  сказав,  шо  перед  стартом  можна  повеселитися.
-  Ага,  тепер  рік  постимемо...
-  А  мо'  лише  пів?..
-  А  шо,  Микито,  надієшся  шо  там  нас  візьмуть  у  полон  і  будуть  пригощати  до  безтями?
-  То  було  б  добре...  Але  шоб  не  більше  як  пів  року.  А  то  Одарка  ня  гет  витовче.
-  Та  шо  там  твоя  Одарка  чи  моя  Марця?  Ми  ж  то  повернемося  героями!
-  А  мо'  не  повернемося?..

2.
-  Миколо,  проснися!..
-  А  шо,  вже  півроку  промайнуло?
-  Електронний  годинник  показує,  шо  так.
-  А  ну  заглянь  в  ілюмінатор.  Шо  там?
-  Йой  Микито,  либонь  ми  біля  Землі...
-  Е  ні!  Мабуть,  теорія  Губки  таки  вірна...  Ти  глянь,  поруч  з  нами  штири  космічних  летунів.  А  ну  включи  екран  зовнішнього  стеження.
-  Ти  диви,  вони  нам  наказують  приземлитися.  І  диво,  українською.
-  А  шо  тут  дивного?  Сюди  москаль  ше  не  добрався.
-  А  шо  українці  тут  уже  побували?..
-  Мо'  й  ні,  але  українська  мова  -  то,  либонь,  мова  вселенська.
-  То  шо  маємо  робити?
-  Шо  кажуть,  те  й  робімо!

3.
-  Бач,  Микито,  я  тя  казав,  шо  нас  стрінуть,  як  героїв.
-  Диви  на  ту  потвору  з  обличчям  мої  Одарки...
-  А  біля  неї  і  моя...
-  А  чо,  вони  як  чоловіки?  Ми  шо,  тут  геюватимемо  з  ними?..
-  Не  приведи  Господи!

4.
-  Микито,  ніяк  не  зрозумію,  ми  на  Своїй  Землі  чи  на  тій  Другій,  що  від  нашої  за  Сонцем?
-  Либонь,  на  другій.  Диви,  тут  усе  навпаки.  Твоя  хата  там  північніше  моєї,  а  тут  південніше.  Вікна  наших  хат  там  виходили  на  схід,  а  тут  на  захід.  Ти,  Миколо,  там  робив  кола  за  годинниковою  стрілкою,  а  тепер  -  проти  годинникової.  Ну  і  шо  тут  ше,  шоб  не  скривати,  на  Нашій  Землі  ми  були  чоловіками,  а  тут  жінками.
-  А  виявляється,  шо  то  й  не  так  погано,  а  миттєвостями  й  краще.
-  А  ти  знаєш,  Миколо,  шо  жінки  наших  чоловіків  тепер  на  Нашій  Землі.
-  Та  догадуюсь...
-  І  шо?..
-  Та  нішо...

5.
-  Миколо,  приходив  командор,  казав,  шо  можем  гульнути.  Либонь,  завтра  відправлять  нас  на  Нашу  Землю.
-  То  наливай!

6.
-  Я  тобі  зараз  наллю...  Окропу  за  пазуху!
-  Йой  Одарко,  рідненька,  я  уже  на  Нашій  Землі?
-  На  Нашій,  на-на-на  Нашій...
-  То  знай,  Одарочко,  шо  теорію  твого  родича  стовідсотково  підтверджено!  Так  шо  клич  Миколу.  Разом  і  відсвяткуємо.  Нині  ж  перший  день  Нового  року!
-  Ти  шо,  чоловіче,  здурів?  Микола  поруч  з  тобою.  І  сьогодні  Різдво!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820534
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2019
автор: Т. Василько