Я дякую усім можливим небесам
За шанс новий шодня і, мабуть, не востаннє,
Тим хто вкладав у мене, дяку я віддам
Турботою про інших - знов і знов...Вагання
Підступна втома, дратування, біль
Від безпорадності - як гостре лезо,
Що ріже на шматки плоди твоїх зусиль,
А ти собі розважливо - тверезо
Підказуєш, що буде новий день,
І десь там абсолют приймає всіх в обійми...
(Залишилось знайти його лишень)
А ти шукай, бо маєш бути сильним!
Для них, для себе, просто для розрад
Душевних, саме - вже доведено роками -
Нерівний шлях, як подивлюсь назад.
А скільки ще іти - хіба скажу словами?!
© Олена Зінченко 03.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820168
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.01.2019
автор: Zinthenko Olena