Знов весна у віконце моє заглядає,
І пташки серенади натхненно співають,
А сади в білі сукні вдягнулись ошатні, –
Забуяло життя,
В пишнім цвіті весняний сад.
Плюскотить і виблискує річка на сонці,
Відчуває весни дивину кожна бростка,
Аромат розпускають квітуючі крони.
Навесні ожива,
І до світла й тепла
Проростає ускрізь трава.
Ось і прийшла довгождана весна –
Повна чудес дивина,
Бо закохані всі
Навесні.
І серця стукотять все сильніше й сильніше,
Виникають і мрії в душі сміливіші,
Навесні і закохані – найщасливіші, –
Світлий вид на лиці,
І в очах сяють промінці.
Над землею розквітлою, повною марень,
Лине вальсу мелодія дивно-прекрасна,
І звучить в ній чуттєве і ніжне кохання.
Ми танцюєм, як в сні,
Ніжний вальс «Навесні»,
Оп’яняє весна усіх.
03.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819875
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2019
автор: Martsin Slavo