Прадавній спів, з прадавніх моїх снів,
де ліс і вітер голоса ще мали,
де дні и ночі, як дощі рясні,
й держави ще не поділили мапи,
прокинувшись в моїм вчорашнім сні,
куйовдився хмаринками над дахом
мелодієй прадавньої весни
й тонкоголосив наді мною птахом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819583
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2018
автор: Лао Лю