Ти, Десно, неповторна дивина!

Із  глибини  захованих  століть,
Поміж  рівнин  і  пагорбів  лісистих,
Велична  й  горда,  в  бульбашках-намисті,
Ти  плинеш  і  дивуєш  білий  світ.

Мов  у  лагуні  срібно-голубій,
Купає  сонце  руки  променисті
У  водяній  розгойданій  колисці.
Нема  тут  місця  суму  чи  журбі.

П’янію  я  тут,  ніби  від  вина,
Під  шепіт  верб,  що  спатоньки  не  хочуть.
На  тлі  святої  зоряної  ночі
Ти,  Десно,  неповторна  дивина.
24.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819566
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2018
автор: Ганна Верес