РОЗМОВА З ВІТРОМ

Вітру  запитався  я  колись,
Що  подув  зненацька  у  лице:  
 -Де  земля  із  небом  обнялись,
Чому  сонце  наче    із  свинцем…

Ти  буваєш  всюди  в  різний  час,
Спиш,  буває,  в  лісі  при  штилі.
По  ставах  танцюєш  ніжно  вальс,
Ти  найбільше  бачив  на  землі.  

Пошукай,  мій  друже,  у  краях,
Звісточку  пришли  мені  здаля.
По  лісах  шукай  і  по  полях,
Чи  є  краща  ніж  моя  земля?

Вітер  полетів  і  вмить  притих,
Розглядав  краї  із  висоти:
-Землі    ті  не  вам,  а  для  чужих,
А  найкраща,  де  родився  ти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819255
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2018
автор: Віталій Назарук