Розглядає Василько
Ціни на ковбаси:
-Та по сто...а та аж двісті...
Ух, напевно класна!
О, а та по сорок п'ять...
...Візьму грамів триста,
Бо в неділю може гостей
Наднести нечиста...
Вдома спробував шматок,
Та йому прийшлося
Витягати пальцем з рота
Клаптики волосся.
-А щоб вам,- сичав Василь,
-Руки покривило!
...То таке, якби свиню
Зовсім не смалили!
Спробував він ще шматок
Й залився сльозами,
Бо подер язик до крові
Якимись трісками.
-То не люди,- він кричав,
-А якісь вандали!
...Та вони що, патиками
Свиню годували?
Та коли йому до цвяха
Зуб переламався,
Не стерпів і з ковбасою
В магазин погнався.
Продавець єхидно слухав
Василеві крики,
Й взявши тую ковбасу,
Гнівно прохихикав:
-А ти думав, чоловіче,
Що я певно буду
За ту ціну того пса
Ще й виймати з буди?!
17.12.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818083
Рубрика: Гумореска
дата надходження 18.12.2018
автор: тарпик