Гніт життя ІІ

Звук  тиші  лунає  навколо,
У  ньому  поранений  лиш  звір,
Та  дихання  грає  там  соло,
Лавин  люте  сходження  із  гір.

Думки  лиш  про  речі  померлі,
Всі  мрії,  жага  –  все  омана,
Згорівша  вулкана  у  жерлі,
«Життя»  влучна  назва  вулкана.

Навколо  все  темрява  з'їла,
Тебе  та  найменші  дрібниці,
На  ліжко  до  мене  підсіла,
Безсило  стуляю  зіниці.

І  сонця  світанок  не  гріє,
Та  вірю  хоч  віра  й  не  певна,
Що  хтось  серед  темряви  мріє,
Наяву  чи  в  снах  тих  затемна.

В  життя,  те  що  все-таки  добре,
Що  вдасться  хребет  зламать  світу,
І  мати  лиш  серце  хоробре,
Не  впасти  від  лютого  гніту.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817915
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2018
автор: Денис Лучук