"А грудень задощив…"

А  грудень  задощив,  зійшов  з  лижні  –    
не  втримався  на  трасі  й  розгубився.
В  чоботях  гумових  так  затишно  мені,
то  ж  нащо  сніг  тоді  вночі  наснився?  

Не  віщий  сон.  Пручається  мороз,
не  дружить  з  цим  чудним  південним  краєм.
Не  заявляє  авітаміноз
про  себе  тут,  депресії  немає.

Броджу  в  тумані,  дихаю  дощем,
шукаю,  де  прилавок  із  хурмою.
Сахаюся  від  зустрічей,  а  ще
ховаюся  між  осінню  й  зимою

в  яскравий  купол:  з  зонтиком  в  руці
знов  доведеться  зиму  пережити.
Бо  губляться  її  десь  манівці.
Все  сіють  мряку  небеса  крізь  сито.
14.12.18
(фото  з  інтернету.  Дякую  автору)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817906
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2018
автор: Галина_Литовченко