Пробачати (укотре???)
У куточок ховаючи гордість.
Більш терплячою треба
Навчитися бути, та все ж...
Недоречна погорда,
Бо доволі щаслива ця повість
(Ну ж бо! нумо! для себе
Неважко брехати - авжеж!)
І троянди у січні
Підвіконня квітчатимуть біле,
Буде кава гаряча
(Філіжанка неначе чужа...)
Паленітиме звично,
Відгукнеться, сумуючи, тіло.
Та самотньо заплаче
Зневажена вкотре душа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2018
автор: макарчук