[b]ЕПІКА ЖИТТЯ[/b]
Між видимим й незна́ним меж немає –
Жеврі́є лиш ілюзія, епічність тла Буття
Й клоака будуарних хтив куцо горлає
Про велич ницих. Гра в блу́дне сповиття
Тваринної феєрії задухою волає і конає
У тому зашморзі душа. Пізна́ння ж окуття
Вир розуму в кайданах скутих дум тримає
Й в розпусті мрій. Шлях світосприйняття
Згубився в буднях й златі. Мудрість вимирає,
Вбива у метушні любов, рве боговідчуття
Природи Людства. Знань глибінь здолає
Сакральність Неба тайн, земного сенс Життя.
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]16 грудня 2018 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817804
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2018
автор: Гай-Нижник Павло