Собор, собор, собор, собор…
Сьогодні чути серед люду.
Пережили знущання й мор,
Тепер у мудрість вірить будем.
Через століття, крізь роки,
В нас незалежна і єдина.
Старий Дніпро з’єднав річки,
Щоб розцвітала Україна.
Молитви шлють у небеса,
Щоб незалежність відбулася.
За стільки літ і знов краса,
Вона уперше нам вдалася.
Пройде собор і ми тоді
Відчуємо в народі волю.
Не буде більше в нас біди
Не буде воєн, а ні болю.
І церква буде в нас одна,
Дзвонити будуть наші дзвони.
І лихо буде обминать,
Святими стануть всі ікони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817633
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.12.2018
автор: Віталій Назарук