Є в мене, веселий, чудернацький котик
Кузьмою назвали, в нього довгий хвостик
Очі зелені, а весь, як сніг біленький
Короткошерстий, миленький і гарненький!
Невсидливий такий, то неначе шило
Поверне голівку, гляне полохливо
І такий бешкетник! Плигає відважно!
За мить очі хитрі, дивиться уважно.
Дуже розумний, хоча й зимно надворі
Швиденько мишку зловить, в темній коморі.
Клубочок котиться… То його забави
Носить на двох лапках, я ж радію завжди
Обійма хвостичок і старанно миє
От чистьоха такий, справно морду вмиє
Муркотіти любить, як погладжу спинку
Як голодний, галас, кричить без зупинки
Залунає гучно, на всю хату – Мя -у
Як наїсться добре, спатоньки вкладаю.
Любить ласку, ніжність, ну немов дитятко
Мені радість дарить, ось таке звірятко
Екзотичний котик….. Справжнісіньке диво
В нас гадаю, йому живеться щасливо.
10.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2018
автор: Ніна Незламна