Коли засинають верби,
То близько уже зима,
В зажурі сіріє небо,
Хмаринок легких нема.
Тоді засинають верби,
Впаде як останній лист,
Птахам рятуватись треба –
У вирій вже подались.
Коли засинають верби,
Не затишно і в душі…
Злітають думки у небо –
Немає для них межі…
4.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817045
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Ганна Верес