У цьому світі всі страждають справедливо.
Бо кожний автором своїх страждань є сам.
Бо постраждати випадково неможливо.
Життя будують наслідки дій наших нам.
Погане роблячи, як можна сподіватись
На те, що з нами буде добре щось? Ну як?
Якщо ти скоїв це і хочеш десь сховатись,
Цього не вийде. Це вже доля є твоя.
З тобою буде те лиш, що зробив ти іншим.
Тому боятись варто людям лиш себе.
Бо тільки те і так, не краще і не гірше,
Ти матимеш. Ніщо не звалиться з небес.
Тобі не допоможуть ні свічки, ні мантри
Уникнути страждань, які ти сам створив.
Дбання про щастя інших — спосіб щастя мати.
Зроби у нескінченне щастя цей прорив.
[i]10.12.2018, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817022
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Петро Рух