У світі є безліч усяких спокус,
На них летимо, як метелик на вогник
І там початкуємо новий жертовник,
Який, трішки ще, і "увійде у вкус".
Ото ж, я прошу тебе:"Не спокушай,
Щоб потім обох нас душа не боліла.
Цей трепетний, поки що, дотик до тіла
Залишиться в пам'яті нашій нехай..."
А зустріч цю, потім, згадаєм з теплом,
Коли погортаємо спомини давні.
На жаль не зустрілися "в нашому травні",
Судилися долею інші обом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816815
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2018
автор: Патара