Я так скажу без зайвих слів:
На сто людей завжди
Є дев’яносто рагулів,
Відтак - чекай біди.
Таємний корінь їхніх справ
Не глибоко в землі -
То не предмет для вчених лав,
А просто - рагулі.
Навіщо каже й робить хтось
Відвертий ват-а-фак?
Там свято змови відбулось
Чи людям треба так?
Чи то за правду верещить
Носій усіх чеснот?
Йому від сорому болить
За гріх людських істот?
Та ні! Цікавить рагулів
Лиш те, що влізе в рот.
На інше чхати він хотів
З говерлиних висот.
Жлоб. Перша версія, рос.
Я вам скажу без лишних слов -
Из ста людей всегда
Есть девяносто пять жлобов,
И в этом вся беда.
Стремясь мотивы их понять,
Учёный морщит лоб.
Не стоит глубоко копать -
Перед тобою жлоб.
Зачем сказал и сделал он
Неведому фигню?
Там интересы всех сторон
Сроднились на корню?
Быть может высший идеал
И честь, и вера в нём?
Быть может правды он искал,
Сражался с лютым злом?
Всё проще: свойственен жлобу
Лишь личный интерес.
Иные он видал в гробу,
Хоть в тапочках, хоть без.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816691
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2018
автор: Лісник