Сніг

Довкола  сипав  чистий  сніг
Він  потрапляв  в  брудні  калюжі,
На  землю,  кланявся  до  ніг.
Лишав  свій  слід  у  полі,  в  лузі.
Сніг  прикрашав  усе,  що  міг,
Робив  цей  світ  предивно  білим.
Від  чорних  тіней  сірий  світ  
Сховав  в  засніженості  милій.
Ще  ніжно  порошив  гілки,
Чиїсь  прекрасні  чорні  вії.
В  степу  намалював  квітки,  
посолодив  таємні  мрії.
Сріблинку  кинув  на  стежки,  
Заглядав  подорожнім  в  вічі.
Затанцювали  враз  зірки,
Коли  спускався  їй  на  плечі.
Кружляли  вихором  думки,
Немов  сніжинки  недоречні.
В  волоссі,  в  небі  зірочки
У  затишний,  казковий  вечір.
Згадки  -  червоні  ягідки.
Терпкі,  гіркі  –  солодкі  речі...
Який  той  сніг,  для  всіх  дорослих?
Різний  сніг…
А  для  малечі?
Чарівний  сніг,  чудовий  сніг!  
Сніг  він  для  всіх!  Як  диво  ліг.
Як  новий  відлік  безкінечний.
В  житті…

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2018
автор: fialka@