Шекспір. Сонет 141.

Моїм  очам  не  до  вподоби  ти,
Бо  вади  всі  твої  впадають  в  око,
Та  серце  не  погоджується  йти,
В  присутності  тебе  згубивши  спокій.

Мені  твій  голос  чути  не  відрада,
А  дотики  про  ніжність  не  говорять,
І  сміх,  і  запах  тануть  безпорадно,  
Не  ваблячи  мене  з  тобою  поряд;

Але  ні  розуму  моєму,  ні  моїм
П’ятьом  чуттям  несила  зупинить
Уперте  серце,  що  симпатії  своїй
Примхливій  марно  прагне  догодить.

Таку  мені  ти  спричинила  шкоду,
А  я  лиш  муки  маю  в  нагороду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2018
автор: Юрій Пивоваров