Ходою впевнено зима крокує,
І не шкодує сніжну філігрань.
Пряде й пряде білясто-срібний кужіль,
Лише між мною і тобою грань.
Чому ж ми віддалились берегами,
Згубили перли щастя у снігу.
І гордості стоїть кремезна брама,
І буревію чується "гу-гу".
Спліталися колись ліанно долі,
А потім - роздоріжжя і зима.
Вдихаєм холоду і смутку дозу.
Тепер тепліє в снах любов німа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816149
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)