Очі онлайн...
І серце повне кофеїну,
Це заспокоює ще більш, ніж чай зеленого відтінку.
І під замком усі слова,
Між німотою ритм сердечний.
До страху зведена печаль.
І погляд на мізерне фото безкінечний.
І більш нічого...
В чашці сіль замість солодкої турботи,
І в середині землетрус,
В цю мить в онлайні твої очі,
Але нічого, як завжди...
Добірна доза кофеїну,
Знов зберігає у мені спокійний ритм,
Майже беззмінно.
квітень 2013 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2018
автор: Ірина Шипа