Митців багато пише про природу,
Й нема у цьому їхньої вини.
Мені ж болить-пече доля народу,
Як і яким він вийде із війни.
У серце часто стукає тривога,
І щему маю повен глек душі,
Чом рвуться злодії до нашого порогу,
А ще ж були недавно не чужі.
Таке наше хвилююче сьогодні –
Моменти істини, чи нація жива,
Чи дух її не вмер в роки голодні,
Бо ж нації без духу не бува.
Лягає час на плечі України,
Лишаючи на них своє тавро…
Не раз – не два вставала із руїни,
Червоно-чорний перейшла терор.
І втрачено багато, і здобуто,
Але ж безболісним не може бути гарт,
Не має права нація забути
Отих, хто дух надійно зберігав.
28.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815670
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2018
автор: Ганна Верес