Привіт, собачко,
лови хлібину.
Я також, як ти
не люблю людей.
Бездомний бродяга
покинув родину,
Мандруючи світом
без вчорашніх ідей...
Прогнилих ілюзій
Та старих казкарів,
Минулих віршів,
забутих речей.
Таких, як ми, брате,
уже не врятують.
Тихіше, малий,
Нас чують!
Їм страшно.
Їм лячно.
Бояться бродяг,
Хоча ми є вільні:
Свобода - наш стяг!
25.11.2018
Бурштин - Львів
© Богдан Кухта
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2018
автор: Kukhta Bohdan