Не тільки в Африці – всюди
Трапляються чорні люди.
Нутром волохато-чорні,
Бо, мабуть, душевні корені
Смолою живляться з пекла,
А кров назавжди отерпла –
У жилах то ніби пусто,
То не проштовхнуться згустки
Паскудства, зневаги, люті…
Буксують у каламуті.
І бризки липучим брудом
Летять. Куди тим верблюдам!
Тримайте відстань безпечну,
Бо й знахарка не відшепче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815322
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2018
автор: Ніна Багата