Світ знав, що діялось тоді у нас в Союзі

Світ  знав,  що  діялось  тоді  у  нас  в  Союзі…
Знав,  та…  мовчав:  а  нащо?  Це  ж  не  в  нас!
СРСР  бажав  прийняти  в  друзі,
І  ця  мета,  здебільшого,  збулась…

А  в  нас  чинилось…  вбивство…  Ні,  сваволя!
Морили  голодом...  Губилися  тіла…
І  сморід  полонив  усе  довкола…
Трагедія  народу  відбулась…

Зникали  милосердя,  жаль  і…  віра,  
А  з  ними  –  гідність,  совість  і  мораль…
Хто  стільки  горенька  йому  тоді  наміряв?
Замислитися  нам  чи  не  пора,
Чому  той  мор  косив  нас  так  косою?
Старих,  малих…  Йому  усе  одно…
Умилося  солоною  сльозою
В  ті  роки  не  одне  наше  село…

А  зникло  скільки,  так  і  не  воскресши?
Хтось  зауважить:  доля,  бач,  така…
Летять  коні  історії,  аж  крешуть,
Та  біль  із  серця  весь…  не  витіка…
24.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815212
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2018
автор: Ганна Верес