Моя весна не вийде заміж,
Вона за межами давно.
Моя весна не візьме квітів
І не піде в чуже кіно.
Моя весна така яскрава,
Моя весна не хоче зла.
Їй посміхаються вокзали,
Вона несе важкий рюкзак.
Моя весна — суцільна рана,
Але живіша всіх живих.
Вона встає занадто рано
І йде до поглядів нових.
Моя весна така маленька,
Але вступає вкотре в бій.
Моя весна не вийде заміж,
Вона не хоче, зрозумій!
Моя весна — дитина вітру,
І я кохаю лиш її.
Вона — моя залізна квітка,
Моя надія у крові.
Моя весна не вийде заміж,
Іду на ви! — кричить вона.
Моя весна не має страху,
Моя весна, моя весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815202
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2018
автор: Miha_Poetry