Душа поета - наче поле,
Яскраві квіти польові,
Які ростуть лише на волі,
У вмитій росами траві.
Душа поета - наче небо,
Думки летять у височінь,
Вона притягує до себе
Молитви різних поколінь.
Душа поета - наче море,
Буває шторм, буває штиль...
Вона, як чайка у просторі,
Що пролетіла сотні миль.
Душа поета - наче рана,
Яка в віршах тамує біль,
Коли зловмисники старанно
У свіжу рану сиплять сіль...
Душа поета обирає
Свій нелегкий життєвий шлях,
Вона ніколи не вмирає,
Бо залишається в віршах...
Душа поета - поле бою,
Правдиві, чисті почуття,
Щоб бути лиш самим собою,
І гідно прожите життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815198
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2018
автор: LubovShemet