Самотній вечір на порозі грудня…


Самотній  вечір  на  порозі  грудня…
Кохання  в’язень  взявся  за  перо  -  
Малює  крила  чорно-білим  будням,
Ховаючись  за  маскою  П’єро  

Інкогніто  приємніше  молитись,    
Та  не  до  Бога,  до  земних  ікон,
Напівпустий  стакан  вина  налитий  –  
Невіруючі  вірують  в  Закон  

І  сотні  вже  упали  на  коліна,
Сто  першим  бути  вперто  поспішав  
У  кожній  другій  зовнішність  Мальвіни,
Лиш  обраним  дарована  душа  

Щасливим  легше  ждати  переміни  
Без  остраху  від  руху  олівця  
Чому  ж  тоді  ця  маска  Арлекіна  
Обвила  спрутом  тінь  мого  лиця  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2018
автор: Тарас Слобода