Кумедно спотикаюсь на словах
Як підліток, чомусь, ніяковію
Бо ти заради слави, для розваг
Мої ущент розтрощила всі мрії
Збирав по краплі у єдину суть,
Та спогади в замазці акварелі
Нам лиш на мить покуту принесуть -
Омріяний оазис у пустелі
А потім знову – вічна тишина
Болючіша за сотні «ні» відвертих
В минулого у мене є вина
Та напиши про це все на конверті
Бо я для тебе – і тепер, і тут
Готовий вислухати і брехню і сповідь
Усе сакральне крила принесуть
А негатив дощів холодна повінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2018
автор: Тарас Слобода