[i]Осінь у драповім пальто.
Надто колюче манто,
й гудзики у позолоті - листки,
розсипаються в друзки
розчавлені мрії-зірки, -
геть зів"ялі пелюстки...
Дайте опору - хоча б тростину,
щоб не впасти в сірій днині
по розхристаних дорогах,
де не видно зовсім Бога,
й щастя - сонця лотерея...
Знов себе питаю :
- Де я ? -
- Там, де сни лягли туманом, -
гомоніла строга пані.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814413
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.11.2018
автор: Мандрівник