Непомітно вповзає байдужість
На терена мого існування,
«Все єдине!» – мене фраза кружить –
Йду по колу твого покаяння.
Відкидаю давно розуміння,
Що нікчемо завжди ненавидить
Того, хто любов дав, знання й вміння,
У подяку воно блудить/блядіть.
Бач, у любові віку немає,
А оргазм – тільки мить у коханні,
Не дивне, що тому серце крає,
Хто із Злом став у протистоянні.
Неухильно наповзає жалість,
Співчуття до тебе під Карою…
Молода в почуттях моя старість,
Хоч ти ненавидиш, що були ми парою.
11.11.2018
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2018
автор: Левчишин Віктор