Цвітуть у небі незабудки.
Оголосили мряці бій.
Виходить сонне сонце з будки
І потягається собі.
Сідає на небесну клумбу,
П’є свіжу каву з молоком.
Віддаль танцює вітер румбу,
Листку погрожує клинком.
Зі страху лист паде додолу,
У ньому гасяться вогні.
А сонце… блиском з ореолу
Зайців малює на вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814168
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.11.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)