Коса війни


Здавалося,  що  війни  тільки  десь
Руйнують  мир  –  на  інших  континентах.
Не  знали,  що  війна  до  нас  іде…
І  ось  прийшла.  В  Донбас.  Одномоментно.

Горить-кипить  вже  п’ятий  рік  земля,
Від  ран,  думок  і  болю  стогнуть  люди.
Нам  привели  її  «брати»,    «свої»,  з  Кремля,
З  минувшини-совка  прийшли  приблуди.

Горить  Донбас  у  полум’ї  війни,
Й  нема,  здається,  ні  кінця,  ні  краю.
Немов  комахи,  люди  без  вини
То  нагло  гинуть,  то  з  гнізда  тікають.

Донбас  горить  удень  і  уночі
І  димом  чорним  упилось  півсвіту,
Рахунки  йдуть  тепер  на  тисячі,
Та  нашого  лягло  найбільше  цвіту.

Коса  війни  ця  косить  невпопад.
Їй  все  одно:  свої,  чужі  чи  наші,
Не  матиме  рятунку  і  хабад,
Порве  на  шмаття  напівдику  Рашу.
14.11.  2018.



Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814067
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.11.2018
автор: Ганна Верес