Стелиться ранок тихенько повійкою,
викупав тихі левади росою.
З яру туман вихиляється змійкою
в напрямку звичному до водопою.
Гріє проміння горища під бляхою,
пестить заквітчані мальви за тином.
Котик хвостом на осонні помахує,
мати в колисці гойдає дитину.
В небі хмарин білосніжна флотилія
плине блакиттю, вітрильники наче.
Літо в селі – споконвічна ідилія.
Жаль мені тих, хто це диво не бачив.
(На фото картина мого земляка Заслуженого художника України Юрія Пацана)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813911
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2018
автор: Галина_Литовченко