Від брехні
темніє в очах,
роздвоєні почуття
горять в сірководні.
І вогкий сірник горить,
як кобри язик,
сичить
із глухої безодні.
Сьогодні
полум'я правди
не гріє плечей.
З приїздом гостей
мліє в тіні лицемірства.
А ті
ширять плітки.
З брудної руки
в склянці води
ноти презирства.
Неясно мені,
навіщо з брехні
складати пісні -
дволикі драконячі оди.
На їх стороні
стояла три дні,
мов у вогні,
стікаючи кров'ю свободи.
Тому що вони -
то є плазуни
і їхні слова неприродні.
Та годі злих слів -
аж голос просів.
Палає брехня в сірководні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813504
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: PersephoneNeit